5. Загальні
вимоги до транспортних одиниць та їх обладнання
5.1.
Транспортна одиниця, завантажена небезпечними вантажами, не
повинна включати більше одного причепа або напівпричепа.
5.2. На
транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі, мають
бути такі засоби пожежогасіння:
а) на кожній
транспортній одиниці має бути не менш як один переносний
вогнегасник для гасіння пожеж класів A, B і C ємністю 2 кг
сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного
вогнегасного складу), придатний для гасіння пожежі у двигуні,
якщо транспортний засіб не обладнано автоматичним або
стаціонарним пристроєм для такого гасіння, або в кабіні
транспортної одиниці;
б) на
транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з
вантажем становить понад 7,5 т, - один або більше переносних
вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C сукупною
ємністю 12 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості
іншого відповідного вогнегасного складу), принаймні один із
яких має мінімальну ємність 6 кг;
в) на
транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з
вантажем становить понад 3,5 т, але менше 7,5 т, - один або
більше переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B
і C сукупною ємністю 8 кг сухого порошку (чи еквівалентної
кількості іншого відповідного вогнегасного складу) і принаймні
один із яких має мінімальну ємність 6 кг;
г) на
транспортних одиницях, дозволена максимальна маса яких з
вантажем становить 3,5 т або менше, - один або більше
переносних вогнегасників для гасіння пожеж класів A, B і C
сукупною ємністю 4 кг сухого порошку (чи еквівалентної
кількості іншого відповідного вогнегасного складу).
Значення
ємності вогнегасника(-ів), необхідного(-их) відповідно до
підпункту 5.2 а) цих Правил, може бути відняте від значення
мінімальної сукупної ємності вогнегасників, необхідних
відповідно до підпунктів б), в) чи г).
5.3. На
транспортних одиницях, що перевозять небезпечні вантажі і
зареєстровані до 31 грудня 2002 р., мають бути такі засоби
пожежогасіння:
а) не менш як
один переносний вогнегасник ємністю 2 кг сухого порошку (чи
еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного
складу), придатний для гасіння пожежі у двигуні, якщо
транспортний засіб не обладнано автоматичним або стаціонарним
пристроєм для такого гасіння, або в кабіні транспортної
одиниці та який при його використанні для гасіння вантажу, що
зайнявся, перешкоджає поширенню пожежі, дозволяючи боротися з
нею;
б) не менш як
один переносний вогнегасник ємністю 6 кг сухого порошку (чи
еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного
складу), придатний для гасіння шин та гальм, які зайнялись,
або вантажу та який при його використанні для гасіння пожежі в
двигуні або кабіні транспортної одиниці перешкоджає поширенню
пожежі.
На
транспортних засобах, дозволена максимальна маса яких з
вантажем становить 3,5 т або менше, може бути лише один
переносний вогнегасник ємністю 2 кг сухого порошку (чи
еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного
складу).
5.4.
Положення пункту 5.2 цих Правил застосовуються до всіх
транспортних одиниць, що перевозять небезпечні вантажі після
31 грудня 2007 р.
5.5.
Конструкція вогнегасників повинна запобігати виділенню
токсичних газів вогнегасних речовин, що в них містяться, як у
звичайних умовах перевезення, так і під впливом температури,
що виникає при пожежі.
5.6.
Переносні вогнегасники повинні бути опломбовані, мати
маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує
дату закінчення терміну придатності.
5.7.
Вогнегасники повинні встановлюватися на транспортних одиницях
так, щоб в будь-який час бути легко доступними для екіпажу
транспортного засобу, а також щоб бути захищеними від впливу
погодних умов з метою уникнення зниження їх експлуатаційної
надійності.
5.8. Кожна
транспортна одиниця, що здійснює перевезення небезпечних
вантажів, в обов'язковому порядку укомплектовується таким
обладнанням:
а) не менш як
одним противідкотним упором на кожний транспортний засіб; при
цьому противідкотний упор має відповідати вимогам РСТ УССР
1804-87;
б) не менш як
двома конусами із світловідбивною поверхнею, миготливими
ліхтарями жовтого кольору з автономним живленням або знаками
аварійної зупинки, що відповідають стандарту;
в) жилетами
оранжевого кольору із світловідбивними елементами та
переносними ліхтарями для кожного члена екіпажу;
г) засобами
захисту органів дихання при перевезенні газів, які мають
токсичні властивості, або виробів, що містять такі гази;
ґ) засобами
індивідуального захисту та обладнанням, необхідними для
прийняття додаткових та спеціальних заходів у разі аварії та
надзвичайної ситуації, зазначеними в письмових інструкціях (аварійній
картці).
|
