1. Загальні
положення
1.1.
Правозастосовна діяльність органів внутрішніх справ у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху спрямована на зміцнення
дисципліни на транспорті, боротьбу з порушеннями правил, норм
i стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (надалі
- правил), запобігання дорожньо-транспортним пригодам, захист
особистих прав громадян.
1.2. Порядок
провадження у справах про адміністративні порушення Правил
визначається законодавством про дорожній рух, Кодексом України
про адміністративні правопорушення (надалі - КпАП України) та
Інструкцією по організації провадження у справах про
адміністративні порушення правил, норм i стандартів щодо
забезпечення безпеки дорожнього руху (надалі Інструкцією).
1.3.
Відповідно до ст. 6 КпАП України державні органи, громадські
організації, трудові колективи розробляють i здійснюють
заходи, спрямовані на запобігання адміністративним порушенням,
виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню,
на виховання громадян у дусі високої свідомості й дисципліни,
суворого додержання вимог чинного законодавства.
1.4.
Відповідно до ст. 7 КпАП України провадження у справах про
адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого
додержання законності.
Застосування
уповноваженими на це посадовими особами Державтоінспекції (міліції)
заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх
компетенції, у точній відповідності з законодавством.
Додержання
вимог законодавства посадовими особами Державтоінспекції при
застосуванні засобів впливу за адміністративні правопорушення
забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих
органів i службових осіб, прокурорським наглядом, правом
оскарження, іншими встановленими законодавством способами.
1.5.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається
протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи
бездіяльність, яка посягає на державний або громадський
порядок, власність, права i свободи громадян, на встановлений
порядок управління і за яку законодавством передбачено
адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за порушення правил настає,
якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою
відповідно до чинного законодавства кримінальної
відповідальності.
1.6. Особа,
яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає
відповідальності на підставі законодавства, що діє під час i
за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КпАП України).
Акти, які
пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні
правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються i на
правопорушення, вчинені до видання цих актів. Акти, які
встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні
правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження у
справах про адміністративні правопорушення ведеться на
підставі законодавства, що діє під час i за місцем розгляду
справи про правопорушення.
1.7.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно,
коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний
характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі
наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих
наслідків (ст. 10 КпАП України).
1.8.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з
необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала
можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи
бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення
або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч
повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КпАП України).
1.9.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на
момент вчинення адміністративного порушення правил досягли
шістнадцятирічного вiку (ст. 12 КпАП України).
1.10.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є
будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом
порядку орган (службова особа) міліції встановлює наявність чи
відсутність адміністративного правопорушення, винність певної
особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для
правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються
протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,
показаннями технічних приладів, які використовуються при
нагляді за виконанням правил, протоколом про вилучення речей
та документів, а також іншими документами.
|
