6. Виконання
постанови про накладення адміністративного стягнення
6.1.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є
обов'язковою для виконання державними і громадськими органами,
підприємствами, установами, організаціями, службовими особами
і громадянами (ст. 298 КпАП України).
6.2.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає
виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено
чинним законодавством (ст. 299 КпАП України).
При
оскарженні або опротестуванні постанови про накладення
адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після
залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком
випадків накладення штрафу, що стягується на місці вчинення
правопорушення.
6.3. Не
підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного
стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом
трьох місяців з дня винесення (постанову не вручено або не
надіслано порушникові, не направлено до відповідних установ
або судовому виконавцеві для утримання суми штрафу в
примусовому порядку із зарплати, пенсії, стипендії). У разі
припинення виконання постанови (при поданні скарги або
внаслідок принесення протесту) перебіг строку давності
припиняється до розгляду скарги або протесту (ст. 299 КпАП
України).
Якщо
негайне виконання постанови про накладення штрафу (за винятком
стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного
правопорушення) є неможливим, службова особа Державтоінспекції
(міліції), яка винесла постанову, може відстрочити виконання
постанови на строк до одного місяця (ст. 301 КпАП України).
6.4.
Постанова про накладення адміністративного стягнення
звертається до виконання органом (службовою особою), який
виніс постанову (ст. 299 КпАП України).
Питання,
пов'язані з виконанням постанови про накладення
адміністративного стягнення, вирішуються органом (службовою
особою), який виніс постанову (ст. 304 КпАП України).
Контроль за
правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення
адміністративного стягнення здійснюється органом (службовою
особою), який виніс постанову (ст. 305 КпАП України).
6.5. Порядок
сплати штрафу роз'яснюється порушникові під час вручення
постанови.
Штраф має
бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів
з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі
оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як
через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги
або протесту без задоволення (ст. 307 КпАП України).
У разі
відсутності самостійного заробітку в осіб віком від
шістнадцяти до вісімнадцяти років штраф стягується з батьків
або осіб, які їх замінюють.
Штраф
вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за
винятком штрафу, що стягується на місці вчинення
правопорушення.
6.6. У разі
несплати порушником штрафу у п'ятнадцятиденний строк постанова
про накладення штрафу надсилається для відрахування суми
штрафу у примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого
заробітку, пенсії або стипендії відповідно до правил,
установлених Цивільним процесуальним кодексом України. Якщо
особа, піддана штрафу, не працює або стягнення штрафу із
заробітної плати, іншого заробітку, пенсії чи стипендії
порушника є неможливим з інших причин, стягнення провадиться
на підставі постанови про накладення штрафу судовим виконавцем,
що перебуває при районному (міському) суді, шляхом звернення
стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку
в спільній власності (ст. 308 КпАП України).
Забороняється
сплата накладених на службових осіб штрафів за рахунок
підприємств, установ і організацій.
У
відповідності з частиною п'ятою ст. 265 КпАП України в разі
ухилення порушника від сплати штрафу транспортний засіб може
бути затриманий до сплати порушником штрафу.
6.7. Для
стягнення штрафу в примусовому порядку постанова з супровідним
листом (додаток N 12) надсилається за місцем роботи (навчання
тощо) порушника або до народного суду за місцем його
проживання.
Квитанція про
сплату штрафу чи копія платіжного доручення додається до
матеріалів справи.
Вилучене до
сплати штрафу посвідчення водія (транспортний засіб)
повертається власникові після виконання відповідної постанови.
6.8. У разі
винесення постанови про позбавлення права керування
транспортними засобами вилучене посвідчення водія порушникові
не повертається, талон до посвідчення водія вилучається.
Дія виданого
замість вилученого посвідчення водія тимчасового дозволу на
право керування транспортним засобом продовжується до
закінчення строку, встановленого для подання скарги, або для
прийняття рішення по скарзі (ст. 318 КпАП України).
Вилучені
документи зберігаються в реєстраційно-екзаменаційних
підрозділах ДАІ (надалі - РЕП) за місцем проживання порушника.
Посвідчення
водія транспортного засобу повертається особі, яку було
позбавлено права керування транспортними засобами, після
проходження нею перевірки знань Правил дорожнього руху у
Державній автомобільній інспекції (ст. 321 КпАП України).
6.9. Водій
транспортного засобу вважається позбавленим права керування
ним з дня винесення постанови про позбавлення цього права.
Якщо зазначена особа ухиляється від здачі посвідчення водія,
то строк позбавлення права керування обчислюється від дня
здачі або вилучення документа (ст. 321 КпАП України).
У разі
ухилення водія, якого позбавлено права керування транспортними
засобами, від здачі посвідчення водія, службова особа, яка
винесла рішення про позбавлення права керування, вживає
необхідних заходів до вилучення посвідчення, інформує
дільничних інспекторів міліції, працівників
дорожньо-патрульної служби і дорожньої міліції ДАІ,
адміністрацію за місцем роботи порушника i т. п.
6.10. При
сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи,
позбавленої на певний строк права керування транспортним
засобом (засобами), орган (службова особа), який наклав
стягнення, може після закінчення не менш як половини
призначеного строку скоротити за клопотанням громадської
організації,трудового колективу строк позбавлення зазначеного
права. За результатами розгляду клопотання виноситься
постанова.
|
