Розділ VII.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон
набирає чинності з 1 січня 2005 року, крім пункту 21.4 статті
21 та підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону, які
набирають чинності через три місяці з дня набрання чинності
цим Законом.
2. Кабінету
Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у
відповідність з цим Законом.
3.
Уповноваженому органу:
а) в
шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону
розробити та затвердити нормативно-правові акти, що випливають
із цього Закону;
б) протягом
трьох місяців з дня опублікування цього Закону затвердити план
заходів щодо впровадження системи щоденного контролю за
формуванням страхових резервів страхових організацій, що мають
право укладати договори обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності власників транспортних
засобів.
4. Протягом
одного року з дня набрання чинності цим Законом відрахування
страховиків з премій обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності становлять:
а) до фонду
страхових гарантій - 5 відсотків з премій, отриманих за
міжнародними договорами обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності;
б) до фонду
захисту потерпілих - 5 відсотків з премій, отриманих за
внутрішніми договорами обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності.
5. Протягом
двох місяців з дня опублікування цього Закону МТСБУ розраховує
актуарним методом на підставі статистичних даних базовий
платіж, передбачений пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, та
подає його на узгодження до Уповноваженого органу. Розмір
базового страхового платежу затверджується Уповноваженим
органом у термін, не більший за 45 календарних днів з дня
подання МТСБУ відповідної пропозиції до Уповноваженого органу.
Якщо протягом такого строку Уповноважений орган не затверджує
розмір базового страхового платежу, то його розмір
встановлюється на рівні 100 гривень.
6. Протягом
одного року з дня набрання чинності цим Законом застосовуються
такі коригуючі коефіцієнти до страхових платежів:
|
Тип
коригуючого коефіцієнта залежно від: |
Договір I типу |
Договір II типу |
Договір III типу |
| I. типу
транспортного засобу |
| 1.
легковий автомобіль |
| 1) до 1600
кубічних сантиметрів |
0,71 |
1,41 |
0,71 |
| 2)
1600-2000 кубічних сантиметрів |
0,94 |
1,41 |
0,94 |
| 3)
2000-3000 кубічних сантиметрів |
1,39 |
1,41 |
1,39 |
| 4) 3000
кубічних сантиметрів і більше |
1,41 |
1,41 |
1,41 |
| 2. причепи
до легкових автомобілів |
0,27 |
0,27 |
0,27 |
| 3.
автобуси з кількістю місць для сидіння |
| 1) до 20
чоловік |
3,04 |
3,58 |
3,04 |
| 2) більше
20 чоловік |
3,58 |
3,58 |
3,58 |
| 4.
вантажні автомобілі вантажопідйомністю |
| 1) до 2
тонн |
1,68 |
1,86 |
1,68 |
| 2) понад 2
тонни |
1,86 |
1,86 |
1,86 |
| 5. причепи
до вантажних автомобілів |
0,57 |
0,57 |
0,57 |
| 6.
мотоцикли та моторолери |
| 1) до 300
кубічних сантиметрів |
0,27 |
0,54 |
0,27 |
| 2) 300
кубічних сантиметрів та більше |
0,54 |
0,54 |
0,54 |
| II.
території переважного використання транспортного засобу |
| 1) місто
Київ |
1,5-1,8 |
1,5-1,8 |
1,5-1,8 |
| 2) міста з
населенням більше 1 мільйона чоловік |
1,2-1,5 |
1,5-1,8 |
1,2-1,5 |
| 3) міста з
населенням 1 мільйон-500 тисяч чоловік |
1-1,2 |
1,5-1,8 |
1-1,2 |
| 4) міста з
населенням 500-100 тисяч чоловік |
0,8-1 |
1,5-1,8 |
0,8-1 |
| 5)
населені пункти з населенням менше 100 тисяч чоловік |
0,5-0,8 |
1,5-1,8 |
0,5-0,8 |
| III. сфери
використання транспортного засобу |
| 1)
автомобіль, який використовується юридичною особою |
1,1-1,2 |
1,1-1,2 |
1,1-1,2 |
| 2)
автомобіль, який використовується фізичною особою |
1 |
1,1-1,2 |
1 |
| IV.
водійського стажу осіб, відповідальність яких
застрахована за договором |
| 1) до 1
року |
1,2-1,5 |
1,2-1,5 |
1,2-1,5 |
| 2) 1-3
роки |
1,2-1,5 |
1-1,1 |
1-1,1 |
| 3) 3-10
років |
1,2-1,5 |
1 |
1 |
| 4) більше
10 років |
1,2-1,5 |
0,9-1 |
0,9-1 |
| V.
кількості зазначених у договорі осіб |
| 1) одна
особа |
1 |
| 2) дві
особи |
1-1,1 |
| 3) 3-5
осіб |
1,2-1,4 |
| VI.
наявності або відсутності у страхувальника (протягом
попереднього року) доведених у судовому порядку спроб
страхового шахрайства або випадків, що були підставою
для пред'явлення регресного позову згідно із статтею 38
цього Закону |
| 1)
наявність |
2 |
2 |
2 |
| 2)
відсутність |
1 |
1 |
1 |
7. Коригуючі
коефіцієнти розраховуються з кратністю 0,01.
8.
Максимальний розмір страхового платежу (враховуючи коригуючі
коефіцієнти типів II-IV) не може перевищувати більш ніж у три
рази або бути меншим 50 відсотків базової ставки, до якої
застосований відповідний коригуючий коефіцієнт типу I.
9. Якщо
договір страхування укладається на умовах III типу,
визначеному пунктом 15.3 статті 15 цього Закону, але в ньому
зазначені декілька осіб, відповідальність яких застрахована,
при розрахунку страхового платежу застосовується такий
коефіцієнт групи IV, що відповідає особі, відповідальність
якої застрахована, з найменшим водійським стажем серед
визначених у договорі.
10. У разі
якщо договір обов'язкового страхування укладається на строк
менший, ніж один рік, застосовуються такі додаткові
коефіцієнти залежно від строку дії договору:
|
Строк
дії договору |
Коефіцієнт, що застосовується до річного страхового
платежу |
|
15 днів |
15% |
|
1 місяць |
20% |
|
2 місяці |
30% |
|
3 місяці |
40% |
|
4 місяці |
50% |
|
5
місяців |
60% |
|
6
місяців |
70% |
|
7
місяців |
75% |
|
8
місяців |
80% |
|
9
місяців |
85% |
|
10
місяців |
90% |
|
11
місяців |
95% |
|
12
місяців |
100% |
11. Кошти
фонду захисту потерпілих МТСБУ, вільні від зобов'язань, які на
момент набрання чинності цим Законом були внесені страховиками
до фонду захисту потерпілих МТСБУ, зараховуються пропорційно
відрахуванням страховиків як частина гарантійного внеску до
фонду захисту потерпілих, встановленого цим Законом.
12. Внести
зміни до таких законодавчих актів України:
1) абзац
перший частини третьої статті 126 Кодексу України про
адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР,
1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) доповнити словами "а у
випадках, передбачених законодавством, страхового поліса про
укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів";
2) в абзаці
першому пункту 21 частини першої статті 11 Закону України "Про
міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20)
після слів "товарно-транспортним документам" доповнити словами
"наявність страхового поліса (сертифіката), про укладення
договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів";
3) абзац
другий частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній
рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст.
338; 2003 р., N 29, ст. 233) доповнити словами "а у випадках,
передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про
укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів";
4) у Законі
України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України,
2002 р., N 7, ст. 50, N 16, ст. 114; 2004 р., N 2, ст. 6):
а) пункт 9
частини першої статті 7 викласти у такій редакції:
"9)
страхування цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів";
б) статтю 13
викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Об'єднання
страховиків
Страховики
можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для
координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів
та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не
суперечить законодавству України. Ці об'єднання не можуть
займатися страховою діяльністю.
Об'єднання
страховиків діють на підставі статутів і набувають прав
юридичної особи після їх державної реєстрації. Орган, що
здійснює реєстрацію об'єднань страховиків, у десятиденний
строк з дня реєстрації повідомляє про це Уповноважений орган.
Страховики,
яким дозволено займатися страхуванням авіаційних ризиків, та
страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських
ризиків, можуть створити Авіаційне страхове бюро та Морське
страхове бюро, які мають бути юридичними особами, що
утримуються за рахунок коштів страховиків.
Страховики,
які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів
ядерних установок за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок
ядерного інциденту, зобов'язані утворити ядерний страховий
пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок
коштів страховиків";
в) статтю 31
після частини першої доповнити двома новими частинами такого
змісту:
"Страховики
зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів у
порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен
день.
Установити,
що страховики, які мають право укладати договори обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік
страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та
страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому
порядку".
У зв'язку з
цим частини другу-двадцяту вважати відповідно частинами
четвертою-двадцять другою. |
